Людмила Антонівна приїхала до пансіонату для ВПО у м. Ворзель рік тому. Живе з сусідкою у кімнаті на другому поверсі. Каже, кімната одразу вразила — світла, висока, з великим балконом, все новеньке, зі світлом і гарячою водою. Виїжджала Людмила з рідного Слов’янська на початку квітня 2022 року. З подругами сіли на потяг до Львова, потім […]
Алла Броніславівна й Андрій Іванович живуть у містечку Хансена на Київщині. Чоловік має протез ноги та пересувається на кріслі колісному. В жінки з молодості протезовані обидві ноги, одна рука не функціонує. Тут у них свій будиночок і невеликий город, де ростуть квіти, свої овочі: помідори, цибуля, часник, трохи моркви і перчику. Минулого року свої огірки
Шановні учні, батьки, педагоги та вся наша шкільна спільното! Щиро вітаємо вас із Днем Незалежності України! Незалежність – це не просто дата в календарі. Це наша свобода, гідність, право жити на своїй землі та самим визначати майбутнє своєї країни. Україна довела всьому світові, наскільки дорогою для нас є свобода і як багато ми готові
З Днем народження, Харків! Місто мужніх, талановитих і незламних людей, ти назавжди залишаєшся символом сили, стійкості та любові до рідного краю. Нехай над містом якнайшвидше запанує мирне небо, нехай місто відроджується, розквітає та впевнено відкриває нові сторінки своєї славної історії. Миру тобі, Харків, розвитку і щасливого майбутнього!
23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора — символу нашої держави, свободи, єдності та незламності. Синьо-жовтий стяг об’єднує українців у всьому світі. Для кожного з нас він сьогодні – не просто державний символ, а знак любові до Батьківщини, пам’яті про тих, хто захищає Україну, та віри в її мирне й щасливе майбутнє. Під синьо-жовтим прапором
Страх невідомості — де і на що жити після виїзду — чи не головна причина, чому мешканці прифронтових і прикордонних громад лишаються під обстрілами. Розповідаємо, з чого складається шлях евакуації і яку підтримку можна отримати після виїзду. А детальніше про все також розкажуть на гарячій лінії 1548.
Героями інформаційної кампанії про вчасну евакуацію стали люди, які пройшли цей шлях. Родина Марини за Михайла, Алла Броніславівна й Андрій Іванович, Людмила Антонівна, Іван Григорович та Валентина Олексіївна виїхали до більш безпечних регіонів країни, аби зберегти життя. Як вони приймали це рішення і як облаштувалися на новому місці, розповімо у майбутніх дописах. Ми вдячні, що
Страх невідомості стримує від виїзду, навіть коли вже оголошена евакуація. Здається, що під обстрілами небезпечно, але все знайоме, а в безпеці ніхто не чекає. Переїзд не буде легким, це правда. Буде складно залишити дім та облаштуватися на новому місці. Буде складно почати з нуля. Та у кожної такої історії є рік, два, десять потому —
28 липня Україна вшановує пам’ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Цей день є нагадуванням про високу ціну свободи, про незламність українців та про тих, хто віддав своє життя, залишаючись вірним Україні до останнього подиху. Ми схиляємо голови перед пам’яттю всіх, хто не
